| ми́шачий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ми́шачий | ми́шача | ми́шаче | ми́шачі |
| родовий | ми́шачого | ми́шачої | ми́шачого | ми́шачих |
| давальний | ми́шачому | ми́шачій | ми́шачому | ми́шачим |
| знахідний | ми́шачий, ми́шачого | ми́шачу | ми́шаче | ми́шачі, ми́шачих |
| орудний | ми́шачим | ми́шачою | ми́шачим | ми́шачими |
| місцевий | на/у ми́шачому, ми́шачім | на/у ми́шачій | на/у ми́шачому, ми́шачім | на/у ми́шачих |