| мни́хатися – дієслово недоконаного виду | ||
| (зволікати) | ||
| Інфінітив | мни́хатися, мни́хатись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мни́хаймося, мни́хаймось | |
| 2 особа | мни́хайся, мни́хайсь | мни́хайтеся, мни́хайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мни́хатимуся, мни́хатимусь | мни́хатимемося, мни́хатимемось, мни́хатимемся |
| 2 особа | мни́хатимешся | мни́хатиметеся, мни́хатиметесь |
| 3 особа | мни́хатиметься | мни́хатимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мни́хаюся, мни́хаюсь | мни́хаємося, мни́хаємось, мни́хаємся |
| 2 особа | мни́хаєшся | мни́хаєтеся, мни́хаєтесь |
| 3 особа | мни́хається | мни́хаються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мни́хаючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мни́хався, мни́хавсь | мни́халися, мни́хались |
| жін. р. | мни́халася, мни́халась | |
| сер. р. | мни́халося, мни́халось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мни́хавшись | ||