Мокі́їв – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Мокі́їв | Мокі́єва | Мокі́єве | Мокі́єві |
родовий | Мокі́євого | Мокі́євої | Мокі́євого | Мокі́євих |
давальний | Мокі́євому | Мокі́євій | Мокі́євому | Мокі́євим |
знахідний | Мокі́їв, Мокі́євого | Мокі́єву | Мокі́єве | Мокі́єві, Мокі́євих |
орудний | Мокі́євим | Мокі́євою | Мокі́євим | Мокі́євими |
місцевий | на/у Мокі́євому, Мокі́євім | на/у Мокі́євій | на/у Мокі́євому, Мокі́євім | на/у Мокі́євих |