| | |
| мотивува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мотивува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мотиву́ймо |
| 2 особа | мотиву́й | мотиву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мотивува́тиму | мотивува́тимемо, мотивува́тимем |
| 2 особа | мотивува́тимеш | мотивува́тимете |
| 3 особа | мотивува́тиме | мотивува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | мотиву́ю | мотиву́ємо, мотиву́єм |
| 2 особа | мотиву́єш | мотиву́єте |
| 3 особа | мотиву́є | мотиву́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мотиву́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мотивува́в | мотивува́ли |
| жін. р. | мотивува́ла |
| сер. р. | мотивува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| мотиво́ваний |
| Безособова форма |
| мотиво́вано |
| Дієприслівник |
| мотивува́вши |
