| | | | |
| моторошнува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | моторошнува́тий | моторошнува́та | моторошнува́те | моторошнува́ті |
| родовий | моторошнува́того | моторошнува́тої | моторошнува́того | моторошнува́тих |
| давальний | моторошнува́тому | моторошнува́тій | моторошнува́тому | моторошнува́тим |
| знахідний | моторошнува́тий | моторошнува́ту | моторошнува́те | моторошнува́ті |
| орудний | моторошнува́тим | моторошнува́тою | моторошнува́тим | моторошнува́тими |
| місцевий | на/у моторошнува́тому, моторошнува́тім | на/у моторошнува́тій | на/у моторошнува́тому, моторошнува́тім | на/у моторошнува́тих |
