| мохна́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мохна́тий | мохна́та | мохна́те | мохна́ті |
| родовий | мохна́того | мохна́тої | мохна́того | мохна́тих |
| давальний | мохна́тому | мохна́тій | мохна́тому | мохна́тим |
| знахідний | мохна́тий, мохна́того | мохна́ту | мохна́те | мохна́ті, мохна́тих |
| орудний | мохна́тим | мохна́тою | мохна́тим | мохна́тими |
| місцевий | на/у мохна́тому, мохна́тім | на/у мохна́тій | на/у мохна́тому, мохна́тім | на/у мохна́тих |