| | |
| моцува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | моцува́тися, моцува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | моцу́ймося, моцу́ймось |
| 2 особа | моцу́йся, моцу́йсь | моцу́йтеся, моцу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | моцува́тимуся, моцува́тимусь | моцува́тимемося, моцува́тимемось, моцува́тимемся |
| 2 особа | моцува́тимешся | моцува́тиметеся, моцува́тиметесь |
| 3 особа | моцува́тиметься | моцува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | моцу́юся, моцу́юсь | моцу́ємося, моцу́ємось, моцу́ємся |
| 2 особа | моцу́єшся | моцу́єтеся, моцу́єтесь |
| 3 особа | моцу́ється | моцу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| моцу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | моцува́вся, моцува́всь | моцува́лися, моцува́лись |
| жін. р. | моцува́лася, моцува́лась |
| сер. р. | моцува́лося, моцува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| моцува́вшись |
