| | |
| мочи́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мочи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мочі́мо, мочі́м |
| 2 особа | мочи́ | мочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мочи́тиму | мочи́тимемо, мочи́тимем |
| 2 особа | мочи́тимеш | мочи́тимете |
| 3 особа | мочи́тиме | мочи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мочу́ | мо́чимо, мо́чим |
| 2 особа | мо́чиш | мо́чите |
| 3 особа | мо́чить | мо́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мо́чачи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мочи́в | мочи́ли |
| жін. р. | мочи́ла |
| сер. р. | мочи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| мо́чений |
| Безособова форма |
| мо́чено |
| Дієприслівник |
| мочи́вши |
