| | |
| мульчува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мульчува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мульчу́ймо |
| 2 особа | мульчу́й | мульчу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мульчува́тиму | мульчува́тимемо, мульчува́тимем |
| 2 особа | мульчува́тимеш | мульчува́тимете |
| 3 особа | мульчува́тиме | мульчува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | мульчу́ю | мульчу́ємо, мульчу́єм |
| 2 особа | мульчу́єш | мульчу́єте |
| 3 особа | мульчу́є | мульчу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мульчу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мульчува́в | мульчува́ли |
| жін. р. | мульчува́ла |
| сер. р. | мульчува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мульчува́вши |
