| | |
| муніципалізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | муніципалізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | муніципалізу́ймо |
| 2 особа | муніципалізу́й | муніципалізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | муніципалізува́тиму | муніципалізува́тимемо, муніципалізува́тимем |
| 2 особа | муніципалізува́тимеш | муніципалізува́тимете |
| 3 особа | муніципалізува́тиме | муніципалізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | муніципалізу́ю | муніципалізу́ємо, муніципалізу́єм |
| 2 особа | муніципалізу́єш | муніципалізу́єте |
| 3 особа | муніципалізу́є | муніципалізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| муніципалізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | муніципалізува́в | муніципалізува́ли |
| жін. р. | муніципалізува́ла |
| сер. р. | муніципалізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| муніципалізо́ваний |
| Безособова форма |
| муніципалізо́вано |
| Дієприслівник |
| муніципалізува́вши |
