| мути́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | мути́тися, мути́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | мути́тиметься | мути́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | мути́ться | мутя́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мутячи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мути́вся, мути́всь | мути́лися, мути́лись |
| жін. р. | мути́лася, мути́лась | |
| сер. р. | мути́лося, мути́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мути́вшись | ||