| м’яково́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | м’яково́вний | м’яково́вна | м’яково́вне | м’яково́вні |
| родовий | м’яково́вного | м’яково́вної | м’яково́вного | м’яково́вних |
| давальний | м’яково́вному | м’яково́вній | м’яково́вному | м’яково́вним |
| знахідний | м’яково́вний, м’яково́вного | м’яково́вну | м’яково́вне | м’яково́вні, м’яково́вних |
| орудний | м’яково́вним | м’яково́вною | м’яково́вним | м’яково́вними |
| місцевий | на/у м’яково́вному, м’яково́внім | на/у м’яково́вній | на/у м’яково́вному, м’яково́внім | на/у м’яково́вних |