| м’я́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | м’я́тий | м’я́та | м’я́те | м’я́ті |
| родовий | м’я́того | м’я́тої | м’я́того | м’я́тих |
| давальний | м’я́тому | м’я́тій | м’я́тому | м’я́тим |
| знахідний | м’я́тий, м’я́того | м’я́ту | м’я́те | м’я́ті, м’я́тих |
| орудний | м’я́тим | м’я́тою | м’я́тим | м’я́тими |
| місцевий | на/у м’я́тому, м’я́тім | на/у м’я́тій | на/у м’я́тому, м’я́тім | на/у м’я́тих |