| | |
| мізкува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мізкува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мізку́ймо |
| 2 особа | мізку́й | мізку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мізкува́тиму | мізкува́тимемо, мізкува́тимем |
| 2 особа | мізкува́тимеш | мізкува́тимете |
| 3 особа | мізкува́тиме | мізкува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мізку́ю | мізку́ємо, мізку́єм |
| 2 особа | мізку́єш | мізку́єте |
| 3 особа | мізку́є | мізку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мізку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мізкува́в | мізкува́ли |
| жін. р. | мізкува́ла |
| сер. р. | мізкува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мізкува́вши |
