мірабе́левий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | мірабе́левий | мірабе́лева | мірабе́леве | мірабе́леві |
родовий | мірабе́левого | мірабе́левої | мірабе́левого | мірабе́левих |
давальний | мірабе́левому | мірабе́левій | мірабе́левому | мірабе́левим |
знахідний | мірабе́левий | мірабе́леву | мірабе́леве | мірабе́леві |
орудний | мірабе́левим | мірабе́левою | мірабе́левим | мірабе́левими |
місцевий | на/у мірабе́левому, мірабе́левім | на/у мірабе́левій | на/у мірабе́левому, мірабе́левім | на/у мірабе́левих |