| набендю́житися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | набендю́житися, набендю́житись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | набендю́житься | набендю́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набендю́жився, набендю́живсь | набендю́жилися, набендю́жились |
| жін.р. | набендю́жилася, набендю́жилась | |
| сер.р. | набендю́жилося, набендю́жилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набендю́жившись | ||