| набурмо́сити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | набурмо́сити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набурмо́сьмо | |
| 2 особа | набурмо́сь | набурмо́сьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набурмо́шу | набурмо́симо, набурмо́сим |
| 2 особа | набурмо́сиш | набурмо́сите |
| 3 особа | набурмо́сить | набурмо́сять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набурмо́сив | набурмо́сили |
| жін.р. | набурмо́сила | |
| сер.р. | набурмо́сило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набурмо́сивши | ||