| | |
| нава́жуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нава́жуватися, нава́жуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нава́жуймося, нава́жуймось |
| 2 особа | нава́жуйся, нава́жуйсь | нава́жуйтеся, нава́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нава́жуватимуся, нава́жуватимусь | нава́жуватимемося, нава́жуватимемось, нава́жуватимемся |
| 2 особа | нава́жуватимешся | нава́жуватиметеся, нава́жуватиметесь |
| 3 особа | нава́жуватиметься | нава́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нава́жуюся, нава́жуюсь | нава́жуємося, нава́жуємось, нава́жуємся |
| 2 особа | нава́жуєшся | нава́жуєтеся, нава́жуєтесь |
| 3 особа | нава́жується | нава́жуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нава́жуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нава́жувався, нава́жувавсь | нава́жувалися, нава́жувались |
| жін. р. | нава́жувалася, нава́жувалась |
| сер. р. | нава́жувалося, нава́жувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нава́жувавшись |
