| нави́льник – іменник чоловічого роду | ||
| (держак вил; кількість сіна, соломи і т. ін., підібрана на вила за один раз) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | нави́льник | нави́льники |
| родовий | нави́льника | нави́льників |
| давальний | нави́льнику, нави́льникові | нави́льникам |
| знахідний | нави́льник | нави́льники |
| орудний | нави́льником | нави́льниками |
| місцевий | на/у нави́льнику | на/у нави́льниках |
| кличний | нави́льнику* | нави́льники* |
| [діал.] |