нави́слий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нави́слий | нави́сла | нави́сле | нави́слі |
родовий | нави́слого | нави́слої | нави́слого | нави́слих |
давальний | нави́слому | нави́слій | нави́слому | нави́слим |
знахідний | нави́слий | нави́слу | нави́сле | нави́слі |
орудний | нави́слим | нави́слою | нави́слим | нави́слими |
місцевий | на/у нави́слому, нави́слім | на/у нави́слій | на/у нави́слому, нави́слім | на/у нави́слих |