| навідклада́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | навідклада́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | навідклада́ймо | |
| 2 особа | навідклада́й | навідклада́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навідклада́ю | навідклада́ємо, навідклада́єм |
| 2 особа | навідклада́єш | навідклада́єте |
| 3 особа | навідклада́є | навідклада́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | навідклада́в | навідклада́ли |
| жін.р. | навідклада́ла | |
| сер.р. | навідклада́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| навідклада́вши | ||