| нагніти́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (зосередити в обмеженому просторі) | ||
| Інфінітив | нагніти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагніті́мо, нагніті́м | |
| 2 особа | нагніти́ | нагніті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагнічу́ | нагні́тимо, нагні́тим |
| 2 особа | нагні́тиш | нагні́тите |
| 3 особа | нагні́тить | нагні́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагніти́в | нагніти́ли |
| жін.р. | нагніти́ла | |
| сер.р. | нагніти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нагні́чений | ||
| Безособова форма | ||
| нагні́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| нагніти́вши | ||