| наживни́й1 – прикметник | ||||
| (набутий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | наживни́й | наживна́ | наживне́ | наживні́ |
| родовий | наживно́го | наживно́ї | наживно́го | наживни́х |
| давальний | наживно́му | наживні́й | наживно́му | наживни́м |
| знахідний | наживни́й | наживну́ | наживне́ | наживні́ |
| орудний | наживни́м | наживно́ю | наживни́м | наживни́ми |
| місцевий | на/у наживно́му, наживні́м | на/у наживні́й | на/у наживно́му, наживні́м | на/у наживни́х |