| | | | |
| найбалаку́чіший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найбалаку́чіший | найбалаку́чіша | найбалаку́чіше | найбалаку́чіші |
| родовий | найбалаку́чішого | найбалаку́чішої | найбалаку́чішого | найбалаку́чіших |
| давальний | найбалаку́чішому | найбалаку́чішій | найбалаку́чішому | найбалаку́чішим |
| знахідний | найбалаку́чішого, найбалаку́чіший | найбалаку́чішу | найбалаку́чіше | найбалаку́чіших, найбалаку́чіші |
| орудний | найбалаку́чішим | найбалаку́чішою | найбалаку́чішим | найбалаку́чішими |
| місцевий | на/у найбалаку́чішому, найбалаку́чішім | на/у найбалаку́чішій | на/у найбалаку́чішому, найбалаку́чішім | на/у найбалаку́чіших |
