| | | | |
| найголосні́ший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найголосні́ший | найголосні́ша | найголосні́ше | найголосні́ші |
| родовий | найголосні́шого | найголосні́шої | найголосні́шого | найголосні́ших |
| давальний | найголосні́шому | найголосні́шій | найголосні́шому | найголосні́шим |
| знахідний | найголосні́ший, найголосні́шого | найголосні́шу | найголосні́ше | найголосні́ші, найголосні́ших |
| орудний | найголосні́шим | найголосні́шою | найголосні́шим | найголосні́шими |
| місцевий | на/у найголосні́шому, найголосні́шім | на/у найголосні́шій | на/у найголосні́шому, найголосні́шім | на/у найголосні́ших |
