| | | | |
| наймилозву́чніший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | наймилозву́чніший | наймилозву́чніша | наймилозву́чніше | наймилозву́чніші |
| родовий | наймилозву́чнішого | наймилозву́чнішої | наймилозву́чнішого | наймилозву́чніших |
| давальний | наймилозву́чнішому | наймилозву́чнішій | наймилозву́чнішому | наймилозву́чнішим |
| знахідний | наймилозву́чніший, наймилозву́чнішого | наймилозву́чнішу | наймилозву́чніше | наймилозву́чніші, наймилозву́чніших |
| орудний | наймилозву́чнішим | наймилозву́чнішою | наймилозву́чнішим | наймилозву́чнішими |
| місцевий | на/у наймилозву́чнішому, наймилозву́чнішім | на/у наймилозву́чнішій | на/у наймилозву́чнішому, наймилозву́чнішім | на/у наймилозву́чніших |
