| | | | |
| найпустотли́віший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найпустотли́віший | найпустотли́віша | найпустотли́віше | найпустотли́віші |
| родовий | найпустотли́вішого | найпустотли́вішої | найпустотли́вішого | найпустотли́віших |
| давальний | найпустотли́вішому | найпустотли́вішій | найпустотли́вішому | найпустотли́вішим |
| знахідний | найпустотли́віший, найпустотли́вішого | найпустотли́вішу | найпустотли́віше | найпустотли́віші, найпустотли́віших |
| орудний | найпустотли́вішим | найпустотли́вішою | найпустотли́вішим | найпустотли́вішими |
| місцевий | на/у найпустотли́вішому, найпустотли́вішім | на/у найпустотли́вішій | на/у найпустотли́вішому, найпустотли́вішім | на/у найпустотли́віших |
