| | | | |
| найстате́чніший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найстате́чніший | найстате́чніша | найстате́чніше | найстате́чніші |
| родовий | найстате́чнішого | найстате́чнішої | найстате́чнішого | найстате́чніших |
| давальний | найстате́чнішому | найстате́чнішій | найстате́чнішому | найстате́чнішим |
| знахідний | найстате́чнішого, найстате́чніший | найстате́чнішу | найстате́чніше | найстате́чніших, найстате́чніші |
| орудний | найстате́чнішим | найстате́чнішою | найстате́чнішим | найстате́чнішими |
| місцевий | на/у найстате́чнішому, найстате́чнішім | на/у найстате́чнішій | на/у найстате́чнішому, найстате́чнішім | на/у найстате́чніших |
