| | | | |
| найтрадиці́йніший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найтрадиці́йніший | найтрадиці́йніша | найтрадиці́йніше | найтрадиці́йніші |
| родовий | найтрадиці́йнішого | найтрадиці́йнішої | найтрадиці́йнішого | найтрадиці́йніших |
| давальний | найтрадиці́йнішому | найтрадиці́йнішій | найтрадиці́йнішому | найтрадиці́йнішим |
| знахідний | найтрадиці́йніший, найтрадиці́йнішого | найтрадиці́йнішу | найтрадиці́йніше | найтрадиці́йніші, найтрадиці́йніших |
| орудний | найтрадиці́йнішим | найтрадиці́йнішою | найтрадиці́йнішим | найтрадиці́йнішими |
| місцевий | на/у найтрадиці́йнішому, найтрадиці́йнішім | на/у найтрадиці́йнішій | на/у найтрадиці́йнішому, найтрадиці́йнішім | на/у найтрадиці́йніших |
