| | | | |
| найчудо́віший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найчудо́віший | найчудо́віша | найчудо́віше | найчудо́віші |
| родовий | найчудо́вішого | найчудо́вішої | найчудо́вішого | найчудо́віших |
| давальний | найчудо́вішому | найчудо́вішій | найчудо́вішому | найчудо́вішим |
| знахідний | найчудо́віший, найчудо́вішого | найчудо́вішу | найчудо́віше | найчудо́віші, найчудо́віших |
| орудний | найчудо́вішим | найчудо́вішою | найчудо́вішим | найчудо́вішими |
| місцевий | на/у найчудо́вішому, найчудо́вішім | на/у найчудо́вішій | на/у найчудо́вішому, найчудо́вішім | на/у найчудо́віших |
