| | |
| наколиха́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наколиха́тися, наколиха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наколиші́мося, наколиші́мось, наколиші́мся, наколиха́ймося, наколиха́ймось |
| 2 особа | наколиши́ся, наколиха́йся, наколиха́йсь | наколиші́ться, наколиха́йтеся, наколиха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наколишу́ся, наколишу́сь, наколиха́юся, наколиха́юсь | наколи́шемося, наколи́шемось, наколи́шемся, наколиха́ємося, наколиха́ємось, наколиха́ємся |
| 2 особа | наколи́шешся, наколиха́єшся | наколи́шетеся, наколише́тесь, наколиха́єтеся, наколиха́єтесь |
| 3 особа | наколи́шеться, наколиха́ється | наколи́шуться, наколиха́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | наколиха́вся, наколиха́всь | наколиха́лися, наколиха́лись |
| жін.р. | наколиха́лася, наколиха́лась |
| сер.р. | наколиха́лося, наколиха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наколиха́вшись |
