| | |
| нале́жатися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (досхочу полежати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нале́жатися, нале́жатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нале́жмося, нале́жмось |
| 2 особа | нале́жся | нале́жтеся, нале́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нале́жуся, нале́жусь | нале́жимося, нале́жимось, нале́жимся |
| 2 особа | нале́жишся | нале́житеся, нале́житесь |
| 3 особа | нале́житься | нале́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | нале́жався, нале́жавсь | нале́жалися, нале́жались |
| жін.р. | нале́жалася, нале́жалась |
| сер.р. | нале́жалося, нале́жалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нале́жавшись |
