| наполюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (убити чи зловити багато звірів, птахів тощо) | ||
| Інфінітив | наполюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наполю́ймо | |
| 2 особа | наполю́й | наполю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наполю́ю | наполю́ємо, наполю́єм |
| 2 особа | наполю́єш | наполю́єте |
| 3 особа | наполю́є | наполю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наполюва́в | наполюва́ли |
| жін.р. | наполюва́ла | |
| сер.р. | наполюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наполюва́вши | ||