| напри́нджуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| (набувати гордовитого, бундючного вигляду) | ||
| Інфінітив | напри́нджуватися, напри́нджуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напри́нджуймося, напри́нджуймось | |
| 2 особа | напри́нджуйся, напри́нджуйсь | напри́нджуйтеся, напри́нджуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напри́нджуватимуся, напри́нджуватимусь | напри́нджуватимемося, напри́нджуватимемось, напри́нджуватимемся |
| 2 особа | напри́нджуватимешся | напри́нджуватиметеся, напри́нджуватиметесь |
| 3 особа | напри́нджуватиметься | напри́нджуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напри́нджуюся, напри́нджуюсь | напри́нджуємося, напри́нджуємось, напри́нджуємся |
| 2 особа | напри́нджуєшся | напри́нджуєтеся, напри́нджуєтесь |
| 3 особа | напри́нджується | напри́нджуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| напри́нджуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | напри́нджувався, напри́нджувавсь | напри́нджувалися, напри́нджувались |
| жін. р. | напри́нджувалася, напри́нджувалась | |
| сер. р. | напри́нджувалося, напри́нджувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напри́нджувавшись | ||