| нара́дчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нара́дчий | нара́дча | нара́дче | нара́дчі |
| родовий | нара́дчого | нара́дчої | нара́дчого | нара́дчих |
| давальний | нара́дчому | нара́дчій | нара́дчому | нара́дчим |
| знахідний | нара́дчий | нара́дчу | нара́дче | нара́дчі |
| орудний | нара́дчим | нара́дчою | нара́дчим | нара́дчими |
| місцевий | на/у нара́дчому, нара́дчім | на/у нара́дчій | на/у нара́дчому, нара́дчім | на/у нара́дчих |