| нарахува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | нарахува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нараху́ймо | |
| 2 особа | нараху́й | нараху́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нараху́ю | нараху́ємо, нараху́єм |
| 2 особа | нараху́єш | нараху́єте |
| 3 особа | нараху́є | нараху́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нарахува́в | нарахува́ли |
| жін.р. | нарахува́ла | |
| сер.р. | нарахува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нарахо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| нарахо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| нарахува́вши | ||