| нарихтува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | нарихтува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нарихту́ймо | |
| 2 особа | нарихту́й | нарихту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нарихту́ю | нарихту́ємо, нарихту́єм |
| 2 особа | нарихту́єш | нарихту́єте |
| 3 особа | нарихту́є | нарихту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нарихтува́в | нарихтува́ли |
| жін.р. | нарихтува́ла | |
| сер.р. | нарихтува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нарихтува́вши | ||