| наса́джувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (садити в певній кількості; насильно впроваджувати) | ||
| Інфінітив | наса́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наса́джуймо | |
| 2 особа | наса́джуй | наса́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наса́джуватиму | наса́джуватимемо, наса́джуватимем |
| 2 особа | наса́джуватимеш | наса́джуватимете |
| 3 особа | наса́джуватиме | наса́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наса́джую | наса́джуємо, наса́джуєм |
| 2 особа | наса́джуєш | наса́джуєте |
| 3 особа | наса́джує | наса́джують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наса́джуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наса́джував | наса́джували |
| жін. р. | наса́джувала | |
| сер. р. | наса́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наса́джуваний | ||
| Безособова форма | ||
| наса́джувано | ||
| Дієприслівник | ||
| наса́джувавши | ||