| | |
| наста́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наста́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наста́люймо |
| 2 особа | наста́люй | наста́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наста́люватиму | наста́люватимемо, наста́люватимем |
| 2 особа | наста́люватимеш | наста́люватимете |
| 3 особа | наста́люватиме | наста́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наста́люю | наста́люємо, наста́люєм |
| 2 особа | наста́люєш | наста́люєте |
| 3 особа | наста́лює | наста́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наста́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наста́лював | наста́лювали |
| жін. р. | наста́лювала |
| сер. р. | наста́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наста́лювавши |
