| | |
| настановля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | настановля́тися, настановля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | настановля́ймося, настановля́ймось |
| 2 особа | настановля́йся, настановля́йсь | настановля́йтеся, настановля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настановля́тимуся, настановля́тимусь | настановля́тимемося, настановля́тимемось, настановля́тимемся |
| 2 особа | настановля́тимешся | настановля́тиметеся, настановля́тиметесь |
| 3 особа | настановля́тиметься | настановля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настановля́юся, настановля́юсь | настановля́ємося, настановля́ємось, настановля́ємся |
| 2 особа | настановля́єшся | настановля́єтеся, настановля́єтесь |
| 3 особа | настановля́ється | настановля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| настановля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | настановля́вся, настановля́всь | настановля́лися, настановля́лись |
| жін. р. | настановля́лася, настановля́лась |
| сер. р. | настановля́лося, настановля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| настановля́вшись |
