| | | | |
| настобу́рчений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (настовбурчений) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | настобу́рчений | настобу́рчена | настобу́рчене | настобу́рчені |
| родовий | настобу́рченого | настобу́рченої | настобу́рченого | настобу́рчених |
| давальний | настобу́рченому | настобу́рченій | настобу́рченому | настобу́рченим |
| знахідний | настобу́рчений | настобу́рчену | настобу́рчене | настобу́рчені |
| орудний | настобу́рченим | настобу́рченою | настобу́рченим | настобу́рченими |
| місцевий | на/у настобу́рченому, настобу́рченім | на/у настобу́рченій | на/у настобу́рченому, настобу́рченім | на/у настобу́рчених |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
