| настроє́вий – прикметник | ||||
| (від: на”стрій) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | настроє́вий | настроє́ва | настроє́ве | настроє́ві |
| родовий | настроє́вого | настроє́вої | настроє́вого | настроє́вих |
| давальний | настроє́вому | настроє́вій | настроє́вому | настроє́вим |
| знахідний | настроє́вий | настроє́ву | настроє́ве | настроє́ві |
| орудний | настроє́вим | настроє́вою | настроє́вим | настроє́вими |
| місцевий | на/у настроє́вому, настроє́вім | на/у настроє́вій | на/у настроє́вому, настроє́вім | на/у настроє́вих |