| | |
| наструга́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наструга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | настружі́мо, наструга́ймо |
| 2 особа | настружи́, наструга́й | настружі́ть, наструга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настружу́, наструга́ю | настру́жемо, настру́жем, наструга́ємо, наструга́єм |
| 2 особа | настру́жеш, наструга́єш | настру́жете, наструга́єте |
| 3 особа | настру́же, наструга́є | настру́жуть, наструга́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | наструга́в | наструга́ли |
| жін.р. | наструга́ла |
| сер.р. | наструга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| настру́ганий |
| Безособова форма |
| настру́гано |
| Дієприслівник |
| наструга́вши |
