| | |
| настріля́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | настріля́тися, настріля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | настріля́ймося, настріля́ймось |
| 2 особа | настріля́йся, настріля́йсь | настріля́йтеся, настріля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настріля́юся, настріля́юсь | настріля́ємося, настріля́ємось, настріля́ємся |
| 2 особа | настріля́єшся | настріля́єтеся, настріля́єтесь |
| 3 особа | настріля́ється | настріля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | настріля́вся, настріля́всь | настріля́лися, настріля́лись |
| жін.р. | настріля́лася, настріля́лась |
| сер.р. | настріля́лося, настріля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| настріля́вшись |
