| нату́жити – дієслово доконаного виду | ||
| (напружити сили) | ||
| Інфінітив | нату́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нату́жмо | |
| 2 особа | нату́ж | нату́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нату́жу | нату́жимо, нату́жим |
| 2 особа | нату́жиш | нату́жите |
| 3 особа | нату́жить | нату́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нату́жив | нату́жили |
| жін.р. | нату́жила | |
| сер.р. | нату́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нату́жений | ||
| Безособова форма | ||
| нату́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| нату́живши | ||