| | |
| нахабні́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нахабні́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нахабні́ймо |
| 2 особа | нахабні́й | нахабні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нахабні́тиму | нахабні́тимемо, нахабні́тимем |
| 2 особа | нахабні́тимеш | нахабні́тимете |
| 3 особа | нахабні́тиме | нахабні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нахабні́ю | нахабні́ємо, нахабні́єм |
| 2 особа | нахабні́єш | нахабні́єте |
| 3 особа | нахабні́є | нахабні́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нахабні́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нахабні́в | нахабні́ли |
| жін. р. | нахабні́ла |
| сер. р. | нахабні́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нахабні́вши |
