| | |
| націля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | націля́тися, націля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | націля́ймося, націля́ймось |
| 2 особа | націля́йся, націля́йсь | націля́йтеся, націля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | націля́тимуся, націля́тимусь | націля́тимемося, націля́тимемось, націля́тимемся |
| 2 особа | націля́тимешся | націля́тиметеся, націля́тиметесь |
| 3 особа | націля́тиметься | націля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | націля́юся, націля́юсь | націля́ємося, націля́ємось, націля́ємся |
| 2 особа | націля́єшся | націля́єтеся, націля́єтесь |
| 3 особа | націля́ється | націля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| націля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | націля́вся, націля́всь | націля́лися, націля́лись |
| жін. р. | націля́лася, націля́лась |
| сер. р. | націля́лося, націля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| націля́вшись |
