| | | | |
| націоналізо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | націоналізо́ваний | націоналізо́вана | націоналізо́ване | націоналізо́вані |
| родовий | націоналізо́ваного | націоналізо́ваної | націоналізо́ваного | націоналізо́ваних |
| давальний | націоналізо́ваному | націоналізо́ваній | націоналізо́ваному | націоналізо́ваним |
| знахідний | націоналізо́ваний | націоналізо́вану | націоналізо́ване | націоналізо́вані |
| орудний | націоналізо́ваним | націоналізо́ваною | націоналізо́ваним | націоналізо́ваними |
| місцевий | на/у націоналізо́ваному, націоналізо́ванім | на/у націоналізо́ваній | на/у націоналізо́ваному, націоналізо́ванім | на/у націоналізо́ваних |
