| націотво́рчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | націотво́рчий | націотво́рча | націотво́рче | націотво́рчі |
| родовий | націотво́рчого | націотво́рчої | націотво́рчого | націотво́рчих |
| давальний | націотво́рчому | націотво́рчій | націотво́рчому | націотво́рчим |
| знахідний | націотво́рчий | націотво́рчу | націотво́рче | націотво́рчі |
| орудний | націотво́рчим | націотво́рчою | націотво́рчим | націотво́рчими |
| місцевий | на/у націотво́рчому, націотво́рчім | на/у націотво́рчій | на/у націотво́рчому, націотво́рчім | на/у націотво́рчих |