| націєтво́рення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | націєтво́рення | |
| родовий | націєтво́рення | |
| давальний | націєтво́ренню | |
| знахідний | націєтво́рення | |
| орудний | націєтво́ренням | |
| місцевий | на/у націєтво́ренні, націєтво́ренню | |
| кличний | націєтво́рення* |